- єднальний
- —————————————————————————————єдна́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
єднальний — (який що н. з єднує), об єднальний, гуртівний … Словник синонімів української мови
єднальний — а, е. 1) Який що небудь з єднує. 2) грам. Який з єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники). 3) юр. Який служить для розв язання та усунення суперечностей, розбіжностей … Український тлумачний словник
єднальний — [йеидна/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол … Український тлумачний словник
інкорпоруючий — а, е. Єднальний. Інкорпоруючі мови … Український тлумачний словник
ніже — заст. 1) спол. єднальний. Уживається для поєднання однорідних членів у заперечному реченні. 2) част. Ні … Український тлумачний словник
та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло … Український тлумачний словник
тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… … Український тлумачний словник